Чи дотримуються права дитини в Україні

На фоні поточних соціально-політичних і економічних складнощів України на другий план відійшло важливе питання гармонійного та комплексного розвитку дітей. Фактично країна залишила без системної уваги свій основний ресурс, свою надію на майбутнє – дітей.

В Україні зараз проживає 7 мільйонів 614 тисяч дітей у віці до 17 років. Це майже 20% (!) від загальної чисельності населення України. Із загальної кількості дітей, 42% – це діти віком до 7 років, 43% – від 7 до 14 років і 15% – 15-17 років.

Діти не тільки мають свої особливі потреби, а й часто, на відміну від повнолітніх громадян, потребують захисту своїх прав. «Світовою конституцією прав дитини» називають Конвенцію про права дітей, прийняту Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. З того часу практично всі країни світу ратифікували документ. Україна включила Конвенцію в національне законодавство 27 вересня 1991 року.

Однак, за більш ніж 25 років незалежності, Україна так і не змогла створити дієвих механізмів для забезпечення ефективного захисту прав дитини.

За оцінкою Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби, «недостатнє дотримання, порушення прав дитини має місце в усіх сферах системи охорони здоров'я, освіти, соціального захисту. Сьогодні система більше працює на усунення наслідків, а не причин порушення прав дітей» (стенограма парламентських слухань 12.10.2016).

Наприклад, за даними Уповноваженого Президента України з прав дитини, в Україні проживає 153 тис. дітей з інвалідністю, 104 тис. – позбавлених батьківського піклування. За його оцінками, 27% дітей регулярно страждають від жорстокості і насильства, 65% хоча б раз піддавалися насильству, а 30% живе за межею бідності. Зараз державна система зосередила свою увагу на діяльності щодо отримання субсидій соціально незахищених верств населення. Але ця робота не вирішує проблеми бідності, насильства, інвалідності, освіти і багатьох інших.

Актуальними залишаються проблеми сексуального насильства, насильства над жінками, дитячої наркоманії і злочинності. Навіть проблема дитячого бродяжництва в нашій країні в 21 столітті залишається актуальною: у першому півріччі 2016 року виявлено 5 574 бездомних дітей!

Однак, незважаючи на досить чітке бачення проблеми, актуалізації проблематики, дотримання і гарантування прав дитини в Україні не відбувається.

«Ні Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», ні Програма діяльності Кабінету Міністрів України не містять завдань з питань дотримання та захисту прав дитини в Україні. Ми змушені констатувати, що в нашій країні посилюються негативні тенденції в сфері забезпечення і захисту прав дітей, оскільки питання захисту прав дітей відходять на другий план в діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування», - підтверджує Голова Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму Артур Палатний (стенограма парламентських слухань 12.10.2016).

Найчастіше, всі питання і проблеми з гарантування та дотримання прав дитини лягають або на батьків, або на громадські організації та волонтерів. Однак, навіть найпотужніші фонди або громадські ініціативи не в змозі замінити системний державний підхід. Проблема потребує вирішення на державному рівні – необхідна розробка та затвердження відповідних державних програм.

Прийшов час зрозуміти, що діти – майбутнє будь-якої країни. І якщо всі ми дорослі не змінимо своє ставлення до українських дітей, не візьмемо на себе відповідальність і контроль над безумовним виконанням їх базових прав, це майбутнє може виявитися безрадісним. І пам'ятайте – чужих дітей не буває!