Снігова хурделиця 24 лютого 2018 року намагалася налякати нас: БФ UWCF із волонтерами detdom.info та хлопцями і дівчатами Палацу дитячої та юнацької творчості Солом'янського району м. Києва. Ми мчали сніжними полями із досвідченими водіями. Повернутися не було бажання, бо знали – нас чекають і так, як і ми, хвилюються, адже вперше будемо знайомитися. Підготували багато гостинців і мерщій наввипередки хуртовині.
Постійно нам телефонував директор Новоборівського дитячого будинку-інтернату (для дівчат) Корбут Володимир Миколайович, хвилювався за нас, але коли він повідомив, що крім дорослих дівчаток нас виглядає і малеча (нагадуємо, що нещодавно пройшла реорганізація Пугачівського дитячого будинку-інтернату, внаслідок якої до Новоборівського дитячого будинку-інтернату переведено частину дівчат), то враз снігова метелиця втихла.
Володимир Миколайович гостинно запросив нас до свого кабінету, розповів про історію інтернату, як розшукували кошти для капітального ремонту закладу, як розвивали матеріально-технічну та навчально-методичну базу. Крім того, нагадав, що заклад постійно шукає підтримку благодійних організацій. Директор будинку-інтернату розповів, що вони мають земельну ділянку площею 6 гектарів. «Робота директора цілодобова, бо інтернат працює сім днів на тиждень, – сміється. – Якби я рахував години, думаю, нічого б не вийшло, ви б не побачили чудові парники, дитячі майданчики і спортивний майданчик, пилораму, майстерні…»
В центрі його роботи не гроші, не посада, не статус і не зовнішність, а дитина. Не слід асоціювати будинок-інтернат із чимось сірим і поганим – це окрема країна. Діти тут харчуються, сплять, проводять вільний час. У них діє багато гуртків, проте, звичайно, ніхто не замінить тата і мами вихованкам. Але із колективом директор намагається дати такі прості й потрібні дитині речі, як безпека, захищеність, упевненість у собі.
Володимира Миколайовича сильно ображає запитання – як йому працюється із такими вихованками. «Якими – такими? Вони такі самі, як усі діти, - говорить директор. – З тими самими талантами, очима, бажаннями, мріями. Я вважаю, що гарний крок робить керівник Палацу дитячої та юнацької творчості Солом'янського району м. Києва, оскільки діти, які в нас побували, будуть розуміти: не потрібно це місце асоціювати з чимось поганим. Благодійному фонду «Об’єднання світових культур» висловлюю подяку за такий потрібний для вихованок акваріум, волонтерам та хлопцям і дівчатам Палацу дитячої та юнацької творчості Солом'янського району м. Києва дякуємо за виявлене милосердя і чуйне ставлення до дітей, які потребують допомоги! Ця підтримка – свідчення Вашого небайдужого ставлення до проблем дітей-сиріт».
Щоб беріг спокій у офісі БФ UWCF та покращував настрій, Володимир Миколайович подарував роботу вихованок, кумедного Домовичка. «Тепер наш Благодійний фонд «Об’єднання світових культур» оберігатиме добрий дух, впливатиме на добробут організації і всіх тих, з ким ми співпрацюємо. Ласкаво просимо, Дідусю, до нового житла! Я познайомилася із потужнім реабілітаційним духовним закладом, який творить добро, мудрість», - зазначила Людмила Лисенко, представник БФ UWCF.
«Щоб досягти будь-якої мети, необхідно зробити певну кількість кроків, і кожен крок є основою наступного. Новоборівський дитячий будинок-інтернат є прикладом поступового покрокового зростання», – поділилася враженням Оксана Золотухіна, куратор detdom.info.