+380 50 368 16 00 uwcfua@gmail.com
Фонд допоміг на суму:23 051 901 грн.

    Пожертвувати

Головна / Волонтерство в Україні

Волонтерство в Україні


Стаття волонтера Благодійного фонду UWCF Олени Уманської

 


Волонтерський рух є по суті частиною кожної цивілізації та будь-якого суспільства. Волонтер – людина, яка добровільно здійснює соціально спрямовану некомерційну діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.

Волонтерські організації є ключовими гравцями в економіці самі по собі в якості роботодавців і постачальників послуг, що збільшують загальну економічну віддачу країни і знижують навантаження на державні витрати. Цей сектор також відіграє ключову роль в створенні умов, в яких економіка може процвітати, вкладаючи кошти в людей засобом навчання, підвищення кваліфікації та поліпшення можливостей працевлаштування людей на ринку праці.

Волонтерство вносить значний вклад в економіку в усьому світі. Згідно з дослідженням Центру досліджень громадянського суспільства Джона Хопкінса, в 2017 році приблизно 140 мільйонів чоловік в 37 країнах беруть участь в добровольчій роботі в поточному році. Якби ці 140 мільйонів добровольців зібралися разом, це була б дев'ята за величиною країна в світі. Ці 140 мільйонів добровольців представляють еквівалент 20,8 мільйонів робочих місць з повною зайнятістю. Волонтери щорічно вносять близько мільярду доларів у світову економіку.

Однак ці цифри про економічні значення не враховують переваги третіх сторін – співгромадян, які можуть насолоджуватися тим, що час присвячено цим людям або причинам, які їх хвилюють. Ці цифри не враховують і менш відчутні вигоди, які випливають з волонтерства. Волонтерський сектор відіграє ключову роль у суспільному житті. Волонтерська діяльність об'єднує людей, які в іншому випадку не могли б контактувати один з одним.

Соціальну структуру можна зміцнити тільки завдяки практикам, які допомагають подолати наші соціально-економічні відмінності. Тут враховуються такі потенційні цінності, що лежать в основі соціального капіталу та поєднують організаційне життя спільноти, участь в громадських об'єднаннях, участь в громадських справах, неформальну комунікабельність і соціальну довіру.

Тому важливо виділити соціальні наслідки волонтерства, що випливають з усього вищезазначеного. Це – зміцнення соціальних зв'язків; створення сильного, безпечного, згуртованого співтовариства; посилення громадської активності; забезпечення суспільних благ і послуг.

Особливість волонтерського руху полягає в тому, що численною його групою є студентська молодь. Участь молодих людей у ​​волонтерському русі дає їм можливість зробити особистий внесок у вирішення соціальних проблем, випробувати свої можливості, беручи участь в проектах і програмах соціальної спрямованості. Теоретична і практична підготовка молоді до волонтерської діяльності здійснюється в школах волонтерів.

Волонтерами можна вважати також неурядові (громадські) організації, що діють на громадських засадах. Серед них молодіжні та скаутські організації, молодіжні політичні, спортивні або екологічні організації, організації, які активно займаються розвитком населених пунктів і вирішенням конкретних проблем місцевого самоврядування.

 

Знаковим у розвитку волонтерства в Україні став 2014 рік, який дав потужний поштовх для утворення цілого ряду волонтерських рухів, які стали яскравим прикладом високого рівня громадянської свідомості українців і їх здатності ефективно самоорганізовуватися. Починаючи з надання допомоги учасникам Революції Гідності, волонтерський рух переріс в складну та масштабну справу – забезпечення всім необхідним української армії. У цей період спостерігався і сплеск державної реєстрації громадських і благодійних організацій. З осені 2014 року волонтери почали тісну співпрацю з Міністерством оборони України, де була створена рада волонтерів. Представники волонтерських організацій залучені до речового, харчового і медичного забезпечення, деякі з них тепер працюють в департаментах Міністерства оборони, що відповідають за постачання Збройних Сил України. І головне – волонтери тут показують ефективність своєї діяльності в порівнянні зі старими армійськими кадрами.

На даний момент сформувалися суттєві особливості волонтерської діяльності в Україні:

- високий рівень ініціативності та незалежності діяльності волонтерських структур;

- становлення волонтерських структур, як організацій громадянського суспільства, професійно задовольняють певні потреби;

- прихід багатьох волонтерів не з структур громадянського суспільства, а з різних сфер професійної діяльності, зокрема, ІТ-технологій, підприємництва тощо;

- певна «вимушеність» волонтерських ініціатив – наслідок недостатньої ефективності державних інститутів або обмеженості ресурсів держави.

 Отже, волонтерський рух в Україні на сучасному етапі є проявом певної зрілості громадянського суспільства, доповнює функції державних органів, сприяє стабілізації і регулюванню суспільних відносин в умовах децентралізації.

 

У той же час перед волонтерами та волонтерськими організаціями виникають суттєві проблеми, які можна згрупувати за наступними напрямками:

1. Зниження обсягів допомоги з боку населення України, представників діаспори та інших благодійників.

2. Діяльність псевдоволонтерів і випадки зловживань з боку волонтерів.

3. Відсутність достатньої координації волонтерів між собою – недостатня обізнаність або відсутність координації між діями осіб і структур, що виконують схожі завдання.

4. Відсутність ефективного контролю за подальшою долею майна, переданого волонтерами.

5. Погана комунікація між волонтерами і суспільством.

6. Зниження мотивації, емоційне вигорання волонтерів. Не можна обійти увагою важливу проблему виснаження волонтерів (фізичного, емоційного, психологічного).

7. Безпека волонтерів. Окремою проблемою є безпека волонтерів, насамперед тих, хто самостійно доставляє допомогу в підрозділи, які знаходяться на лінії зіткнення.

8. Недостатнє законодавче регулювання волонтерської діяльності. Діюча нормативно-правова база багато в чому не враховує реалії, і час від часу перешкоджає вирішенню волонтерами актуальних проблем.

9. Консерватизм державних структур. Традиційний фактор ризику реформ – інерція системи і саботаж з боку чиновників.

 

Таким чином, не слід недооцінювати важливість таких процесів, як волонтерство і самоорганізація населення. Громадянська активність як тренд проявляється або в волонтерстві, або в участі в різних політичних і соціальних проектах, і, врешті-решт, сприяє залученню все більш широких верств населення до процесів самоорганізації на місцевому та загальнодержавному рівнях.

В успіху волонтерського руху та окремих ініціатив є ключовою така умова як чутливий (responsive) уряд, що реагує на тиск волонтерської спільноти, а за певних умов – спонукає волотнерів до дій.