Дитячі мрії можна назвати окремим видом мистецтва. Вони щирі, живі, інколи наївні, але чесні та світлі. І коли малюки розвиваються, стараються і роблять щось, щоб їх реалізувати, їх необхідно підтримувати.
Благодійний фонд «Об’єднання світових культур» (UWCF) у рамках проекту «Особливі таланти» благодійної програми «Зробимо життя дітей кращим» провів конкурс малюнків «Малюю свою мрію» серед дітей з інвалідністю, які проживають у Києві. Їх завданням було, відповідно до назви, зобразити візуально свої бажання та мрії.
19 грудня, до свята Святого Миколая (який традиційно приносить дарунки старанним дітям) наш фонд спільно з Київським міським центром реабілітації дітей з інвалідністю провели церемонію нагородження учасників конкурсу. Усі вони отримали грамоти за участь, а переможці – призи від UWCF (м’яких ведмедиків) та спонсорів Tesla Batteries, Саміт-книга та Юніпак Ложистік. Спансори надали дітям та реабілітаційному центру велику кількість батарейок для устаткування та медичних апаратів, канцелярські товари для розвитку творчої уяви та моторики, а також цікаві пізнавальні книжки.
Теми малюнків були різними: 11-річний Дмитрик наполегливо хоче кігурумі у формі динозавра (що ж, можливо, Дід Мороз приніс йому його?), 15-річний Саша мріє зібрати власного робота, а 13-річний Кирило мріє про похід у гори, а точніше – підкорити Говерлу.
Маленька Тетянка зобразила себе у образі художниці, яка малює… торт! Найстарша учасниця конкурсу, Катя, - їй 18 – намалювала свою подругу з Туреччини, Мерве. Катя мріє поїхати до неї у гості, тому що бачились дівчатка востаннє 2 роки тому, коли і познайомились. А познайомились вони у дитячому таборі, де Катя відпочивала, а Мерве була волонтеркою.
Але на цьому шоу-програма не обмежилась: для малюків та їх батьків виступив молодіжний театр «Балаган» з виставою «Викрадене свято». Виступ вийшов інтерактивним – діти допомагали героям побороти злих казкових персонажів.
Захід добіг кінця непомітно, свято вдалось. Діти пообіцяли малювати далі, старатись реалізувати свої мрії та перетворити їх на реальність. А батьки щиро подякували за можливість своїх чад вкотре показати, на що насправді вони здатні, не зважаючи на жодні діагнози.
