Навчальний рік був складним для вихованці із КНЗ «Коростишівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської області: карантин, котрий заставив повернутися до родин, які і так ледве зволили кінці... і потім війна...
З перших днів вересня 2021 року класний керівник Галина Марчук розпочала планувати останній дзвоник і випускний та 24 лютого 2022 року все змінилося... Відчула сум, що у дітей не буде випускного, прощального вальсу та зустрічі світанку з однокласниками та волонтерами, бо закінчення школи – найжаданіша подія для всіх випускників, учнів та вчителів.
Останній дзвоник проходив онлайн. Діти не відчули тієї радості, не змогли подзвонити в шкільний дзвоник. Протягом всього шкільного життя вихованці бачили гарних випускників і сподівалися колись також піти на свій останній урок, зустрітися із волонтерами, а потім насмажити картоплі, наробити різних салатів та накрити стіл для всіх друзів. Дуже сумно на останньому уроці в Zoom, було важко стримати сльози. Випускний вечір у школі також організувати не могли, та й не було бажання танцювати і сміятися, коли на нашій землі йдуть бойові дії і гинуть люди.
«В одну мить закінчилися галасливі перерви, зустрічі на танцях, дівчата перестали обирати сукні, які, як мені відомо, жодна з нас так і не встигла придбати, закінчилося безтурботне життя, сповнене великих надій і сподівань… Ми одразу подорослішали. Звичайно, прикро, що навіть не можна було по-справжньому відсвяткувати важливе для кожного з нас свято, але, на мою думку, наразі це не найбільша з проблем», - зазначили випускники Михайло та Тетяна Цимбалюк.
Щоб залишити у дитячих серцях найзворушливіші і феєричні спогади, класний керівник попросила волонтерів Коростишевської групи зібрати та оплатити випускні альбоми. І на ранок кошти для 11 випускних альбомів були зібрані, але волонтери виявили бажання надіслати кожному випускнику посилку із солодощами та подарунком.
«Мені так було цікаво отримати вітальну посилку від наших друзів з БФ UWCF, там була частинка душі наших волонтерів. Ми вчилися у них, а вони вчилися у нас бути безпосередніми, прямолінійними, відвертими, оригінальними. Всі вони – неймовірні! Щира подяка кожному. А особливо вчителям, вони торкнулися найпотаємніших глибин моєї душі, і доклали особливих зусиль, щоб зробити з мене гідну особистість. Ви у моєму серці», - поділилася у телефонній розмові випускниця Мельничук Карина.
Діти закінчили школу у час, коли наша Батьківщина стогне від знущань ворога. У вихованців Коростишівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату було багато планів. Вони мріяли про свій випускний бал, про незвичайний танець із волонтерами, і про те, що урочисто отримають атестат і скажуть: «Прощавай, моя найкраща школа! Дякуємо тобі за все», а у відповідь почують – «Хай благословить вас Господь. Щасливої дороги!» А тепер ми всі мріємо лише про одне – Перемогу.