+380 (44) 331 4138uwcfua@gmail.com
Фонд допоміг на суму:13 143 316 грн.

    Пожертвувати

Головна / Програма "Зробимо життя дітей кращим" / Поїздка до Новоборівського дитячого будинку-інтернату

Поїздка до Новоборівського дитячого будинку-інтернату

Дата: 27.10.2018

Якою б не була погода, головне, щоб був хороший настрій, і неважливо, вчасно ми приїхали, чи трішки замешкалися, привезли гору іграшок, чи по одній цукерці. Нас, волонтерів detdom.info та співробітників програми «Крокуємо в країну Здоров'я» Благодійного фонду UWCF, завжди біжать зустрічати дівчатка із Новоборівського дитячого будинку-інтернату, що у Новій Боровій Житомирської області. Обнімають, сміються, поспішають наперебій поділитися новинами, і ти починаєш радіти спільно з ними. 27 жовтня 2018 року трішечки подарували тепла та любові вихованкам. Адже кожній дитині хочеться знати, що вона комусь потрібна, а кожному дорослому – відчувати, що він потрібен комусь.

Відразу пішли до самих найменших дівчаток у відділення для лежачих (щоб провідати вихованок із КУ «Пугачівський психоневрологічний інтернат», котрих перевели у 2017 році). Волонтерка Оксана Золотухіна присідає і вітається із Роксоланкою, і як ніби сонячні промінці розпочинають вигравати по всій кімнаті, рожеві рученята, спрямовуються до неї, піднімаються вгору, і до Оксанки з усіх сил тягнеться, радості на обличчі стільки, проситься на ручки. Роксоланку завжди по черзі волонтери носили на руках, коли приїздили до Пугачівського психоневрологічного інтернату. Заступник директора інтернату Людмила Іванівна розповідає нам досягнення Рокси, ми не віримо… і Роксоланка нам сама показує, як вона, спираючись на тоненькі мускулисті ручки, піднімається…

Далі ми підходимо до ліжечка Людочки, в її оченятах блиснув вогник, вона нас також впізнала, персонал постійно нам розповідають про нові досягнення дівчаток.

Наступна кімната, це також наші дівчатка молодшої групи із Пугачівського психоневрологічного інтернату. Ми не встигли щось сказати як Оленка, Кузя, Ілонка, вже нас обнімали та лепетали: «привіт; о, привіт; привіт». Встояти на ногах не просто, так вже міцно всі обнімають…

Оленка, котра лише розпочинала говорити на сьогодні так щебече, що слово вставити не можна, правда ще незрозуміло, але старається. Одне точно зрозуміли, - «коли до Києва і хоче смачну картоплю із МакДональдз».

Не дивлячись, що директор будинку-інтернату Володимир Миколайович у відпустці, він залишив домашні справи і приїхав привітати нас та розповісти про справи тутешні. Волонтери та співробітники Фонду дякували йому та всьому персоналу за дітвору, за їхні маленькі перемоги. Зрозуміло, що за комфортною обстановкою, якою оточені ці діти, стоїть героїчна щоденна праця всього персоналу дитячого будинку.

Директор познайомив нас із Ганною Миколаївною, вихователькою-майстринею, котра навчає вихованок мистецтву вишивання.

Нам показують спальні, світлі та чисті. А у гарному холі чекають вже старші дівчатка. Незважаючи на свої особливості, це життєрадісні діти, дуже привітні і відкриті. Вони не тільки вчаться, але і активно займаються творчістю: малюють, танцюють, користуються телефонами.

Волонтери Світлана та Ірина привезли з собою ящики із теплим одягом, смаколиків багато. Багато чуйних студентів із Університету «КРОК» передали великі ящики необхідного діткам одягу. Побачивши дітей, що вишикувалися для вітання нас, гостей, ми зрозуміли, що більшість речей їм знадобиться.

Для вихованців інтернату співробітники Благодійного фонду UWCF підготували спортивні розваги та навчили дівчаток з інтернату правильно вимірювати артеріальний тиск, волонтери detdom.info провели тематичні бесіди. Але найяскравіше враження у всіх залишив бокс. Зустріч закінчилася пригощанням смаколиками в загальній кімнаті. Та обговоренням поїздки до резиденції Святого Миколая у Древньому Києві в Князівстві Київська Русь.

Ми раді, що змогли бути хоч трохи корисними дівчаткам і дуже сподіваємося на подальшу дружбу.