Зв'яжіться з нами+380 (44) 331 4138
Головна / Програма "Зробимо життя дітей кращим" / Курс на євроінтеграцію дітей з інтернатних закладів

Курс на євроінтеграцію дітей з інтернатних закладів

Дата: 10.06.2018

Ще не так давно в Україні діти із закладів інтернатного типу з особливими потребами були ізольованими від світу.

Сімейно-інклюзивний фестиваль «Такий як Я» - це кроки до того, щоб дитина з особливими потребами із інтернатів, дитячих будинків, реабілітаційних центрів, діти з інвалідністю та підвищеними потребами, могли стати частиною соціуму, щоб вони змогли заводити нові знайомства та ставати більш самостійними.

Таку практику у світі вже активно застосовують, адже це дозволяє особливим дітям розвиватися та адаптуватися до соціального життя. А інклюзія має багато позитивних моментів не лише для дітей з особливими потребами, а й для звичайних дітей, адже таким чином вони розуміють, що всі діти одинакові, люблять веселитися, бешкетувати та гратися – це доказано на фестивалі «Такий як Я».

Однак багато керівників бояться, що соціум може не прийняти їхніх вихованців. Попри це все, програма «Зробимо життя дітей кращим» Благодійного фонду «Об’єднання світових культур» цей міф розвінчала, і 10 червня 2018 року вихованки із КУ «Пугачівський психоневрологічний інтернат» (Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Березневе) та вихованці із Білоцерківського дитячого будинку-інтернату відвідали вперше у своєму житті фестиваль «Такий як Я».

Куратори волонтерських груп detdom.info Оксана Золотухіна та Міжнародної громадської організації «Соціальна гармонія» Ольга Северін зазначають, що неодноразово помічали, коли відвідували інтернатні заклади, як багато дітей прагнуть самовираження та творчої реалізації – через малювання, танець, спорт музику». Інклюзивний фестиваль, об’єднав дітей для творчого розвитку та спільного дозвілля наприклад, хлопчики із Білоцерківського дитячого будинку-інтернату підготували вітальну концертну програму із хореографічним номером та співами, а дівчатка продефілювали на сцені із Королевою України 2018 Яною Лаурінайчуте.

«Вихованців інтернату люди побачили в соціумі. Я не хочу створювати їм якийсь «невидимий ковпак», під яким вони мають рости, саме тому дозволяю дітям подорожувати під опікую вихователів, волонтерів та Благодійного фонду UWCF. Постійно ховати таких діток від суспільства, а потім вимагати від людей, щоб вони їх прийняли – це нонсенс. Спільно таким чином покажемо суспільству, що люди є різні, це не є страшно, і можна комунікувати з людьми, які по-інакшому бачать світ, - пояснила Леся Броніславівна Петренко директор КУ «Пугачівський психоневрологічний інтернат». – Дівчатка подружилися із звичайними дітьми та із дітьми з особливими потребами, котрі були присутні на фестивалі. Наперебій мені розповідали про свою нову подружку Наталю, із котрою танцювали та виходили на сцену дефілювати, що вони її запросили до себе у гості. Наталочко, ми із дівчатками чекаємо тебе у нас».

Проблем на фесті «Такий як Я» не виникало, всі між собою дуже добре спілкувалися, брали участь у цілій низці спортивно-розважальних та творчих локаціях, конкурсах із аніматорами, танцювали, співали, пригощалися морозивом від компанії «Рудь», солодощами від волонтерів Третього медичного факультету (Педіатрія НМУ). Це все стало чудовим майданчиком цікавого дозвілля, самореалізації та знаходження нових друзів.

«До успішного розвитку інклюзії в Україні необхідно докласти чималих зусиль, оскільки сьогодні ще є деякі недоліки. Однак процес все ж розпочато. Та залишається сподіватися, що через декілька років інклюзивне суспільство в Україні, у якому люди з інвалідністю є повноцінними учасниками навчального, виховного чи розважального процесу, у якому не існує перешкод для особистого розвитку, комунікацій, панує повага, толерантність й взаєморозуміння, буде справді на достойному рівні», - резюмувала Людмила Лисенко, керівник програм та проектів Благодійного фонду UWCF.

Благодійний фонд «Об’єднання світових культур» висловлює щирі слова подяки настоятельці Свято-Покровського жіночого монастиря та матушкам – Фіанілі, Галині, Анфісі та Стефанії Біленко, які радо зустріли наших подорожуючих дітей і пригостили дуже смачними пиріжками (люди, котрі випікали пиріжки попросили їх не називати) та за трав’яний чай. А такого смачного обіду, який був у трапезній не очікували, ніколи не скажеш, що то була пісна каша, борщ, настільки смачними вони були! Почувши передзвін монастирських дзвонів, ми замилувалися красою та духовністю нашої країни. Ситими та з новими силами всі рушили у свої напрямках, хто до Білої Церкви, а хто в сторону Житомирщини.

«Подорож була чудовою, у мене немає слів, щоб описати свої відчуття які я та наші діти отримали. Я хочу подякувати всім, хто організував цей захід. Велике Вам спасибі, робіть це, тому що це чудова справа», - слова подяки від Людмили Іванівни Олейнікової, співробітника, котра супроводжувала вихованок КУ «Пугачівський психоневрологічний інтернат» (Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Березневе).

Організатори пообіцяли – такий фестиваль проводитимуть і надалі, аби кожного року все більше дітей та молодих людей з обмеженими фізичними можливостями змогли потоваришувати!