+380 (44) 331 4138uwcfua@gmail.com
Фонд допоміг на суму:17 489 307 грн.

    Пожертвувати

Головна / Програма "Зробимо життя дітей кращим" / Діти, яким особливо потрібна увага й турбота

Діти, яким особливо потрібна увага й турбота

Дата: лютий 2020 року

Робити добрі справи не важко, якщо поруч однодумці – вважають Аніта з Нігерії, Алекс із Танзанії, лідери учнівського самоврядування навчальних закладів Солом’янського району на чолі з педагогами Палацу дитячої та юнацької творчості Солом'янського району м. Києва, волонтерами detdom.info та Благодійний фонд «Об’єднання світових культур». Закупивши ящик бананів, смаколиків та подарунки, поїхали до друзів-вихованок із КУ «Пугачівський психоневрологічний інтернат», що у селі Березневе Коростенського району Житомирської області, для дітей, хворих на олігофренію в стадії імбецильності та хворобу Дауна IІІ-ІV групи інвалідності. Дівчата та хлопці їздять до дівчаток вже більше дванадцяти років. Почалось все з простого бажання допомогти дітям.

Їздять так часто, як можуть зібрати допомогу. До нас багато учнів та студентів приєднуються, в тому числі й іноземних. Вільно можуть долучитись й інші люди, які хочуть подарувати обнімашки. В кожного вдома є пакет речей, який шкода викинути, а нашим принцесам вони необхідні. Багато із вихованок не вміють доглядати за собою. Дітки тут потребують речей та засобів гігієни (прокладки і памперси для дорослих).

Для волонтерів важливо не просто віддати подарунок, а й поспілкуватись з дітьми.

В Пугачівському психоневрологічному інтернаті гостей першою зустрічає вихованка Оля, вона контролює виїзд із Києва та приїзд до інтернату по телефону. Далі з будинку вибігають інші дівчатка і починають обійматись з гостями. У їхні міцні обійми потрапляють і волонтери, котрі вперше приїхали, але для дівчаток вони – давні-предавні друзі. Подарунки – солодощі та банани чистимо та роздаємо по групам дітям. Дівчатка виглядають задоволеними, та щасливими. Більшість з’їдає свої смаколики та банан одразу. Із задоволенням фотографуються з подарунками та задають питання гостям, коли до Києва поїдемо, бо наших принцес раз на квартал ми веземо на екскурсію до столиці. Старші дівчатка пригадують вечірку із циганами, котру влаштувала баронеса Єсенія – Ярослава Токар, Голова Правління МБФ «ВО «Крила».

Після розданих смаколиків кожна дівчатка гостинно запрошує до своєї групи. Показують свої кімнати. Дівчина Валя вишиває картину. Каже, що бісером вишивати зручніше ніж нитками.

В кімнатах проживають дівчата різного віку: від 26-ти до 36. І вважаються в дорослій групі. У вільний час займаються рукоділлям та дивляться телевізор. Приїзду гостей тут раді завжди та з задоволенням спілкуються та розповідають про своє життя.

«Якщо чесно, ми хвилювалися. Хтось із нас був у дитячому будинку вперше, а дехто вже має досвід, але всі однаково переймалися, чи все пройде добре. Після зустрічі з дітками з’явилося бажання частіше відвідувати такі заклади та дарувати увагу й радість дівчаткам, які так цього потребують», – поділилася враженнями від спілкування з вихованками психоневрологічного інтернату лідер учнівської ради гімназії біотехнологій № 177 міста Києва.

Увесь день був наповнений незабутніми емоціями як для дітей, так і для волонтерів.

Волонтерка Благодійного фонду UWCF Аніта, студентка медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, провела навчання для лідерів учнівського самоврядування навчальних закладів Солом’янського району, в ході якого розповіла дівчаткам про основні засади профілактики гіпертонії та провела майстер-клас із правильного вимірювання тиску. Після інструктажу слухачі приступили до практики, спершу спробували вимірювати один одному, і вже через півгодини до майбутніх медиків завітали вихованки інтернату. Важливо, що усі присутні засвоїли урок.

Старшокласники грали з дітлахами в різноманітні ігри та просто весело розважалися.

Невід’ємною частиною поїздки стали подарунки, іграшки, солодощі, одяг, взуття та інші необхідні речі. Принцеси раділи та щиро дякували за все. Усміхнені обличчя й непідробний дитячий сміх розчулили гостей та викликали нестримне бажання приїхати до дітлахів ще та стати добрими друзями закладу.

«…Я побачив надзвичайно щирих дітей з добрими серцями. І щасливий, що мав нагоду взяти участь у цій благодійній поїздці…», - поділився враженнями волонтер Алекс родом із Танзанії.

Пропонуємо всім бажаючим взяти участь в подібних заходах разом із нами. Давайте дарувати посмішки разом! Для повноцінного розвитку людини, вже з самого раннього віку, дуже важлива соціалізація її особистості. Спілкування з людьми – це одна з найнеобхідніших речей, нарівні з прийомом їжі.